22:56 Дворики як чернівецький міф |
| Відомі міста, великі і стародавні, розрізняються міфами. Міфи творилися століттями, складаючи деталі і характерні особливості кожного міста в неповторну мозаїку. Париж - Монмартр, д'Артаньян, Лувр, любов. Лондон - Біг-Бен, Шерлок Холмс, туман. Мадрид - Веласкес, Сервантес, корида. Чернівці - не гірші і не кращі за ці міста, але туристичною Меккою стати їм лише належить. І міфу Чернівців лише належить скластися. Можливо, це буде – Кобилянська, резиденція, дворики. А може - Пауль Целан, Кобилянська (вулиця), Театралка, дворики. Не виключено, що - П'яна церква, Ратуша, будинок-корабель, дворики. У будь-якому випадку, без двориків - ніяк. Бо вони вже є невід'ємною частиною майбутнього чернівецького міфу. Тому, що душа міста - не в широких проспектах і бульварах, а там, в унікальних чернівецьких двориках. Де галасливою весною травичка упевнено пробивається крізь порепану бруківку, з вікон лине чудовий аромат смаженої риби, а запорошені пилом щербаті сходи ведуть до таємничого підвалу. Де хлопчикові з єдиної в будинку інтелігентної сім'ї набридає зубрити французькі дієслова, і він, стрімголов, мчиться по сходах униз, до запаморочливої свободи дворика. Де українська, російська, румунська і ідиш злилися в колоритний суржик і складають французькій мові серйозну конкуренцію. Там чекають хлопчика ті, хто французьку не вчить за визначенням. І не пише шкільні твори за п‘єсами "Вишневий сад" і "Дядя Ваня". В них є справи більш серйозні - в саду дядька Вані вже дозріли вишні, а вишня вкрадена, як відомо, найсмачніша і найсоковитіша. Літо у розпалі, потрібно встигнути пообливати один одного "колонською" водою з вуличних колонок і поганяти босоніж по кусючій чернівецькій бруківці. Взимку вони продовжать котитися по нахилу, вже на санчатах, по дорозі обстрілюючи сніжками дозріваючих однокласниць. Вони, діти чернівецьких двориків, рідко отримували в школі високі оцінки - частіше потрапляли в міліційні протоколи. Їм були по цимбалах піонерія, комсомол і партія, але вони зростали людьми. Пройшовши сувору школу життя у двориках, виходили на вулиці та площі міста і світу. Серед них - комп'ютерники в Хайфі, дантисти в Берліні, артисти в Москві і в Лос-Анджелесі. Серед них - народні артисти, народні депутати, народні герої. Причому, різних народів. І вони, чернівчани, розкидані світом – теж складова частина чернівецького міфу. Тому, що ввібрали душу міста у двориках дитинства… |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
